«Ой Андрію, Андрію, даруй нам надію!»

З давніх-давен наша Україна славиться величними традиціями, святами і обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любов'ю до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним з найтаємничіших, найцікавіших. Цього дня проводяться ритуали з калитою та інші ворожіння. Це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, які охоплюють не тільки молодь. З часів християнства, дві тисячі років, 13 грудня, на Андрія, проводилися святкові вечорниці.

Обійдіть весь світ безмірний

І скажіть, в якій країні

Так зберігся скарб безцінний,

Як у нас, на Україні?!

Просим всіх у нашу хату,

Превелику, пребагату.

Від зірниці до зірниці

Хай лунають вечорниці.

Пройшло це святкове календарно-обрядове дійство у Долинській школі 12 грудня. Організаторами та учасниками вечорниць були вчитель початкових класів Раковська Н.В., бібліотекар Долинської сільської бібліотеки Яковчук С.О., учні 1-4 класів, класні керівники, батьки, адміністрація школи.

Розпочали свято ведучі Надія Вікторівна та Світлана Олександрівна, які звернулися до присутніх з вітальними словами, розповіли гостям про історію свята, необхідність збереження народних традицій, звичаїв та обрядів.

У святково прибрану світлицю, де на столі стояли глечики, глиняні миски, як і годиться, першими завітали дівчата із дзвінкими піснями. Навіть найбільші бешкетники приймали найактивнішу участь. Класні керівники та вчитель музичного мистецтва підготували з учнями жартівливі народні пісні, які були тепло прийняті глядачами.

Не забули дівчата й про ворожіння, які перейняли від своїх бабусь та матерів: на свічку, на люстерко, на пампушки, на чоботи, на тарілках та інші.

Традиції у Долинському свято шанують та підтримують, бо це чудова нива для сучасності. Можливість цікаво та весело провести час. А ще завжди існує ймовірність таки підгледіти своє майбутнє.

Як у калейдоскопі, одне дійство змінювалося іншим.

Найурочистіший етап свята – обряд «Кусання калити». Старший парубок запрошував кусати калиту. А що ж то за калита така? Готується вона, як виявилося, з прісного тіста у вигляді тонкого коржа. Тоді на ньому роблять багато зубців, а зверху посипають маком, змащують медом. Кусання калити – один з найважливіших обрядів цього свята, а запікають її у печі так, щоб вкусити було важко.

Веселі парубоцькі жарти, дівочий сміх, ігри, пісні, танці… Жоден з присутніх на вечорницях не нудьгував. Дійство заворожувало і захоплювало.

На довгих столах були різні смакіття – вареники з капустою, картоплею, грибами, пироги з яблуками і калиною, а ще – мариновані гриби, засолені огірки і помідори, груші, пиріжки, узвар… Бажаючих скуштувати цю смакоту  не бракувало. Всі пригостились на славу.  

Заступник директора з НВР Лисак О.Р. переконана, що "такі заходи несуть виховне значення, адже звичаї треба памятати, їх треба зберігати. Ми дбаємо про збереження звичаїв і обрядів наших прадідів”.

Директор школи Люта В.М. побажала усім присутнім зберігати найцінніший скарб, виплеканий протягом століть українським народом, бо "Завдяки подібним заходам відчувається трепетна дитяча любов до України, безмежний патріотизм наших діток. Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього!" Вона побажала, щоб усі берегли живим вогником прекрасну, невичерпну скарбницю нашого минулого, у якій розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня.

Всі батьки учнів молодших класів висловлюють подяку Раковській Н.В., Яковчук С.О., дирекції школи, вчителям та дітям за організацію такого яскравого, народного свята в такий важкий для України час.